Garganornis ballmanni
| †Garganornis ballmanni Час існування: Пізній міоцен, 9-5,5 млн років тому | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Художня реконструкція виду
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| †Garganornis ballmanni Meijer, 2014 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Garganornis ballmanni — викопний вид гусеподібних птахів родини Качкові (Anatidae). Птах існував у кінці міоцену в Європі.
У 2014 році за 5 км від міста Апричена у горах Монте-Гаргано на сході Італії у відкладеннях віком 6-5,5 млн палеонтологи знайшли рештки лівого тибіотарсуса. Визначено, що рештки належать новому виду велетенських викопних гусей. Вид назвали Garganornis ballmanni. Родова назва Garganornis — буквально «птах з Гаргано», дана на честь гірського масиву Монте-Гаргано. Видова назва G. ballmanni вшановує палеонтолога Пітера Баллмана.[1]
У 2016 році описано додатковий матеріал з типового місцезнаходження: частковий карпометакарпус, дуже пошкоджений тибіотарсус, частковий тарсометатарсус та декілька фаланг. Крім того, описано повний зразок тарсометатарсуса віком 9 млн років, що знайдений в муніципалітеті Сконтроне.[2]
Тибіотарсус Garganornis на 30 % більший ніж у лебедя-шипуна — найбільшого сучасного представника гусеподібних. За оцінками, Garganornis ballmanni сягав 1,5 см заввишки та важив близько 22 кг. У птаха були невеликі крила, тому він був, швидше за все, нелітаючим.[1][2]
Будова тибіотарсуса має низку ознак, які характерні для палеогенової родини Gastornithidae. Така подібність є лише конвергентним пристосуванням до велетенських розмірів, адже Gastornithidae вимерли за 35 млн років до появи Garganornis.[2]
- ↑ а б Meijer, H.J.M. (2014). A peculiar anseriform (Aves: Anseriformes) from the Miocene of Gargano (Italy). Comptes Rendus Palevol. 13 (1): 19—26. doi:10.1016/j.crpv.2013.08.001. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 21 жовтня 2018.
- ↑ а б в Pavia, M.; Meijer, H.J.M.; Rossi, M.A.; Göhlich, U.B. (2017). The extreme insular adaptation of Garganornis ballmanni Meijer, 2014: a giant Anseriformes of the Neogene of the Mediterranean Basin. Royal Society Open Science. doi:10.1098/rsos.160722. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 21 жовтня 2018.
|
Це незавершена стаття про викопних птахів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |